Косарі поміж трав розмахалися гострими косами.
Що їм квітка Твоя! Їм би впорати справу свою.
Я на ласку Твою сподіваюся, Спасе мій, Господи,
на ласку, на ласку, на Батьківську милість Твою.
Віра Божа одна - днів моїх незамінна супутниця -
що Ти мною завжди керуватимеш, Боже мій, Сам,
що Ти каменем став і в біді Ти за мене заступишся -
в косовиці лихій обмине мене гостра коса.
Недаремно ж бо Ти напував мене свіжими росами,
життєдайним дощем від посухи й від спеки зберіг,
переповнив мене псалмоспівами славними, Господи, –
щоб Тебе, Боже мій, квіт у лузі прославити зміг!
Ой, косарики вже відмахалися гострими косами.
Перед ними вцілівши, під ранішнім сонцем стою,
упиваюся ним і дзвінкими небесними росами,
славлю квітом Тебе за любов невичерпну Твою.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Чего хочет человек... - Богданова Наталья Есть одна современная притча об этом.
Пришел Иисус Христос, переодетый врачом, в палату к неходячим больным, прикованным к постели. Подходит к одному:
"Что у тебя?"
"Ноги не ходят"
"Встань и иди!" - сказал ему Иисус. Тот поднялся и стал ходить по палате.
Иисус сразу удалился.
"Слушай, кто это?"- спрашивают другие больные.
"Не знаю, врач какой-то"
"Ну и как он тебе?"
"Да, как все... не поговорил даже"
Для детей : Пасхальный урок - Вадим Сафонов Небольшая пасхальная миниатюра для воскрески.
Прим.: \\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\"десятка\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\" - лучшая оценка в белорусских школах.
