І без війни себе вбивають люди.
Це нас вбиває особистий гріх.
А варто лиш обмитись Агнця кров'ю,
І станеш чисто-білим, наче сніг.
Христос до Себе кожного голубить,
Як матінка маленьке немовля.
Це сатана людськії душі губить.
А Бог дає прощення і життя!
До покаяння кличе і покути.
До зречення, до саморозп'яття, -
За кожним вибір: як нам далі бути!?
В Словах Христа є радість, майбуття.
Та світ й донині тішиться гріхові.
Христа Закони кинуті на бік.
Чи прагнеш ти Христової любові?
Господня кров могутня змити гріх!
*
"А до всіх Він промовив: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме щоденно свого хреста, та й за Мною йде.
Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто ради Мене згубить душу свою, той її збереже". (Євангелія від Луки 9:23-24)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Диалоги у колодца - Людмила Солма *) Примечание в пояснение:
фотоиллюстрацией для этого шаблонного "коллажа-рамочки" взята картина из Интернета:
alekseenko "Старый колодец" картина художника Федора Алексеенко
http://afisha.yuga.ru/afisha/event/?date=1171746000&id=3453
для справки:
Ф.Алексеенко родился в станице Павловской в 1952 году. Окончил Краснодарское художественное училище в 1972 году у преподавателя Самгинова Е.И., и художественно-графический факультет при КГУ. С 1979 года преподает на художественном отделении школы искусств. С 1991 года член Союза художников России. Работает в жанре пейзажа. Пишет гуашью и темперой. Любимые мотивы - окрестности Павловской. Проживает в ст. Павловской.
